повний — по/вен, вна, вне. 1) У якому немає вільного місця, заповнений до краю. || У якому є, міститься, вміщується порівняно багато кого , чого небудь. || У сполуч. з деякими ім. вживається на означення великої міри вияву дії, ознаки і т. ін. || Не… … Український тлумачний словник
повний піст — див. піст повний … Словник церковно-обрядової термінології
повний-повнісінький — а, е, розм. Заповнений ущерть; дуже повний … Український тлумачний словник
повний апракос — див. апракос повний … Словник церковно-обрядової термінології
повний канон — див. канон повний … Словник церковно-обрядової термінології
Повний Требник — див. Требник Повний … Словник церковно-обрядової термінології
повний — прикметник … Орфографічний словник української мови
повний-повнісінький — прикметник розм … Орфографічний словник української мови
апракос повний — Апракос, що містить зачала для щоденних читань на всі дні літургійного року … Словник церковно-обрядової термінології
канон повний — Канон, який складається з дев яти або восьми пісень … Словник церковно-обрядової термінології